Районний методичний кабінет відділу освіти Межівської РДА
 
-

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Відбулась районна науково - практична конференція

13 квіт. 2016
Під час проведення районної науково- практичної конференції розглянуті сучасні підходи до проведення уроку (навчального заняття) в освітніх установах району

  На базі аграрного ліцею інтернату відбулась районна науково-практична конференція на тему :"Актуальні проблеми удосконалення аналітичної культури вчителя (нові підходи до аналізу уроку на основі системно-діяльнісного підходу)». У ході проведення районної науково-практичної конференції  визначені теоретичні засади проведення уроку, дотримання вимог до сучасного уроку, окреслені шляхи удосконалення роботи вчителів. З практичними напрацюваннями з даного питання поділились заступники директорів

Практичні засади проведення уроку з використанням інформаційно - комунікаційних технологій в сучасній школі (Кошарна Т.О. – заступник директора );

Інноваційний урок – як сучасна форма організації уроку (Дудник Л.Б. заступник директора РКЗО «Володимирівська  середня загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів»);

Сучасний інноваційний урок в початковій школі опорного навчального закладу з питання організації роботи з обдарованими дітьми  (Скрипник Т.В. – керівник ШПЦК вчителів початкових класів Межівської СЗШ №2);

Використанням засобів родинного виховання на основі аналітичного підходу до побудови структури уроку (Самборська О.Г. – заступник директора Веселівської СЗШ з навчально- методичної роботи).

За результатами роботи прийняте рішення:

У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ НА УРОЦІ СЛІД ЗОСЕРЕДИТИ УВАГУ НА ТАКИХ ПАРАМЕТРАХ:

•    відповідність змісту навчання навчальному плану та програмі;

•    чіткість формулювання теми, мети та завдань уроку, мотивації навчальної діяльності учнів;

•    вибір і реалізація навчального матеріалу відповідно до теми та завдань уроку;

•    вибір методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують реалізацію змісту навчального матеріалу та досягнення мети уроку;

•    диференціація та індивідуалізація навчання на уроці;

• реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків;

•    інтеграція навчання;

•    інтенсифікація навчання;

•    демократизація навчання;

•    гуманізація навчання;

•    гуманітаризація навчання;

•    національна спрямованість навчання;

•    упровадження ефективних технологій навчання;

•    контроль і корекція знань, умінь і навичок учнів у навчальному процесі

У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів — загальнопедагогічного і методичного. Традиційно виокремлюють такі групи загальнопедагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, дидактичні, психофізіологічні, виховні.

1. Санітарно-гігієнічні вимоги до уроку. Для успішності й ефективності процесу навчання передусім необхідно забезпечити належні умови для нормальної життєдіяльності учня, оптимального функціонування фізіологічних процесів, які є важливою передумовою психічної діяльності особистості. Тому на уроці під керівництвом учителя мають бути забезпечені відповідні санітарно-гігієнічні умови: оптимальний повітряний режим, достатнє освітлення, належний тепловий режим, чергування різних видів навчальної діяльності, відповідність меблів індивідуальним особливостям учнів.

2. Дидактичні вимоги до уроку ґрунтуються на закономірностях процесу пізнання і передбачають організацію навчання на уроці з урахуванням таких чинників:

• наявності рушійної сили навчання і необхідність створення ситуацій для її дії;

• цілеспрямованої роботи з формування мотивів навчання;

• моделювання процесу навчання на уроці відповідно до вимог логіки навчального процесу, оволодіння знаннями, уміннями та навичками;

• реалізації на уроці принципів навчання залежно від змісту навчального матеріалу, віку учнів;

• оптимального підходу до вибору методів і засобів навчання.

3. Психофізіологічні вимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці випливають із загальнопедагогічного принципу природовідповідності. Слід враховувати особливості психічного й анатомо-фізіологічного розвитку учнів певного віку, дбаючи про забезпечення умов для розвитку в них позитивних емоцій як передумови активності пізнавальної діяльності. Як підкреслював психолог С.Л. Рубінштейн, між емоціями людини і її власною діяльністю простежується дійовий зв'язок, емоційний стан особистості впливає на її діяльність. При організації навчального процесу йдеться про необхідність створення позитивних емоцій на основі демократичного стилю спілкування.

Авторитарний стиль — це пригнічення, подавлення особистості. В такому стані емоційні процеси загальмовані, а отже, умови для пізнавальної діяльності не сприятливі. Учителеві необхідно дбати про підтримання в дитячому колективі мажорного тону.

4. Виховні вимоги зумовлені завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості відповідно до вимог розумового, морального, фізичного, трудового й естетичного виховання. На кожному уроці необхідно актуалізувати ті чинники, які мають впливати на формування всебічно розвиненої особистості. Цього досягають через зміст навчально-виховного процесу на уроці. Тому вже на етапі планування уроку варто виділяти не тільки дидактичну, а й виховну мету.

У системі розв'язання виховних завдань мають переважати провідні аспекти кожної частини, що забезпечують гармонійне виховання особистості. Зокрема:

• розумове виховання (самостійна пізнавальна діяльність, інтелектуальний розвиток, оволодіння методами учіння);

• моральне виховання (формування моральних переконань і моральних почуттів, гуманізму, поваги до особистості, національної гідності, добра, чуйності тощо);

• фізичне виховання (створення оптимальних умов для фізичного розвитку особистості, оволодіння вміннями та навичками турботи про своє здоров'я, культуру побуту);

• трудове виховання (формування вмінь і навичок розумової праці, виховання почуття потреби праці взагалі й почуття бережливого ставлення до результатів праці інших, соціально-педагогічна підготовка вихованців до участі у продуктивній фізичній та інтелектуальній праці);

• естетичне виховання (формування почуттів прекрасного, вміння відрізняти прекрасне від потворного, оволодіння учнями знаннями й уміннями творити прекрасне в реальному житті).